Падре Піо - Parafia o. Pio Zaporoze

Go to content

Main menu

Падре Піо

Парафія > ПОКРОВИТЕЛЬ ПАРАФІЇ

СВЯТИЙ ОТЕЦЬ ПІО


"У глибині душі відчуваю, що Бог дав мені благодать розуміння чужого горя, а особливо вразливість на важку долю бідняків", - ці слова належать італійському священику отцю Піо.


Світське ім'я отця Піо - Франциск Форджоне. Він народився 25 травня 1887 року в П'єтрельчіні (Італія). Усе своє життя провів у монастирі капуцинів в Сан Джованні Ротондо.


Цьому священикові Господь дав надзвичайні благодаті. Його життя від самого початку було наповнене неймовірними знаками та чудесами. Наприклад, малий Франческо часто молився на розарії. При цьому він завжди бачив поруч Ісуса та Діву Марію. Хлопець навіть думав, що всі віруючі, молячись, бачить Їх так само. Лише з часом він зрозумів, що цей дар даний тільки йому.

10 серпня 1910 року Франциск Форджоне став священиком. Він служив св. Месу, сповідав, розмовляв з людьми і допомагав у вирішенні їхніх проблем. Ті, що приходили до отця Піо, розуміли - це незвичайна людина, адже він читав їхні думки, передбачав події, знав гріхи до того, як люди самі їх називали, і дуже сварився, коли хтось приховував свої гріхи.


Зорганізував Групи молитви, його стараннями була побудована сучасна лікарня, якій він дав назву "Дім Полегшення в Стражданнях".


Отець Піо розпочав втілення своїх ідей стосовно лікарні у 1925 році, коли він підтримав зародження у селищі справжньої невеличкої лікарні, розміщеної у колишньому монастирі кларисок, яку назвали "Лікарнею Святого Франціска". У лікарні було кілька ліжок і навіть операційний зал. Однак, лікарня мала коротке життя через відсутність зацікавлення тих осіб, від яких залежала її діяльність. Так поступово лікарня почала підупадати, а землетрус 1938 року привів до остаточного її закриття.


На той час Отець Піо уже працював над ідеєю набагато ширшою і міцнішою, яку він плекав з самого початку свого служіння. Цього разу він покладався на людей, які йому повністю довіряли і яким довіряв він сам, бачучи їх повну матеріальну незацікавленість, а також їх вірність духовних дітей. Вони мали намір робити саме те, що бажав робити він, без переслідування особистих цілей. Вони знали про його давню мрію, з якої Отець Піо не робив таємниці. Так, у зимові вечори наприкінці 1939 року вони почали обговорювати з Отцем Піо це питання. Нарешті було прийняте рішення про створення комітету, який повинен був розпочати втілення цієї ідеї в життя. Це сталося 9 січня 1940 року у невеличкому будинку, розташованому на тій же вулиці, що й монастир. Будівля була зведена до спілки двома вірними духовними синами Отця Піо: Ґульгельмо Санґуінетті, лікарем з Муджелло, і Маріо Санвіко, підприємцем з Умбрії. З ними співпрацював Карло Кісвардей з Дзари, який саме у той час будував для себе віллу недалеко від монастиря.


У 1918 році отець Піо отримав від Бога іще один дар - стигмати (рани на руках, ногах та боці на зразок тих, які мав сам Ісус під час страждань на хресті). Ці рани завжди кровоточили, боліли і протягом 50 років не загоювались на тілі священика.


Отець Піо мав також дар оздоровлення хворих. Італійська дівчинка Джемма Діджорджі була сліпою - вона народилася без зіниць. Того дня, коли вона прийняла Причастя з рук отця Піо, почала бачити. Ніхто, а особливо лікарі, не міг зрозуміти, як можна бачити без зіниць. Але ми добре знаємо, що Бог мудріший та могутніший, ніж наука та медицина.


Крім цього отець Піо міг знаходитися одночасно в двох місцях. Одній жительці Генуї мали відтяти ногу. Її дочка дуже уповала на Боже милосердя і просила допомоги отця Піо. Одного дня отець Піо зайшов до палати крізь замкнені двері, став біля ліжка хворої і сказав, щоб операцію відклали на 9 днів. На десятий день лікарі ствердили, що операція не потрібна, бо нога здорова. У той самий час, коли отець Піо відвідував хвору, він знаходився в костьолі.


Отець Піо помер 23 травня 1968 року, залишивши своїм нащадкам запевнення: "Набагато більше я зможу зробити вам у небі".

Своє життя отець Піо присвятив людям. Він ніколи не був на місіях, але його святість притягувала до нього гурти людей. І ми стараймося так поводитися, щоб наші друзі хотіли прийти до нас по пораду та допомогу.


Папа Іоанн Павло II 2 травня 1999 року зачислив його до лику блаженних, а 16 червня 2002 року - до лику святих. Святий отець Піо залишив прекрасне свідчення любові до Господніх страстей і Євхаристії, вірним і покірним слугою якої він був. Прославився як чудовий керівник душ. Через його витривале служіння в сповідальниці Бог виявив сучасному світові красу своїх діл милосердя.

Back to content | Back to main menu